Проекти
У педагогічному процесі багатьох навчальних закладів останнім часом зростає популярність та набуває поширення інтерактивний метод проектів – особистісно орієнтований метод навчання та виховання, заснований на самостійній діяльності учнів у розробці проблеми та оформленні певним чином практичного результату розробки, це одна з провідних технологій у процесі інтерактивного навчання.
Метод проектів у навчальній та виховній діяльності з дітьми не новий у світі, його почав використовувати на початку ХХ століття американський педагог, психолог, філософ Джон Дьюї. Далі ця дидактична система поширилася в Англії, інших європейських країнах, в Росії та Україні (С. Шацький, Г. Ващенко, Н. Крупська, А. Петрович, Л. Миловидів, Н. Костелянець, І. Чечель). Надмірне захоплення цим методом призвело до втрати системи в роботі шкіл і перетворилося у стимулюючий фактор. Педагогічна преса критикувала цей метод, і практично його застосування у 1931 році було заборонено.
На сучасному етапі реформування шкільної освіти виникла необхідність відродження методу проектів. Теоретики сучасної вітчизняної дидактики трактують проектування як процес та технологію створення і використання проектів, а метод проектів –як систему навчання та виховання , за якою учні набувають знань і вмінь у процесі планування й виконання поступово ускладнених завдань – проектів.
Проектування ( створення спільних проектів) – спосіб організації взаємодії учня та вчителя в навчально – виховному процесі, який, взаємопроникаючи, об’єднує змістовий, процесуальний та методичний компоненти процесу навчання під час створення проектів – поетапної практичної діяльності для досягнення поставлених завдань.
Загальноприйнята класифікація видів (типів) проектів:
- за характером діяльності:
- дослідницько – пошукові (“Історія нашої школи”, “Шкідливі та корисні мікроорганізми”,”Вода - дар природи”);
- творчі (“Таврійський край”, “Як ми мандрували у лісі”);
- рольові ( ігрові) (“Ми в космосі”, “Зимові свята”);
- прикладні (“Допоможемо птахам”, “Клумба на подвір’ї”);
- ознайомлювально- інформаційні ( “Як виникло життя на Землі”, “Шкідливі звички”);
- конструкційні, мистецькі, навчально – телекомунікаційні та ін.
- за змістом:
- монопредметні (“Мешканці нашого озера”, “Сторінками Червоної книги”);
- міжпредметні (інтегровані) (“Українські традиції і здоров’я”);
-надпредметні (позапредметні) (“Чому зникли динозаври”, “Які емоції впливають на навчання”);
- за тривалістю:
- короткострокові (2 – 6 уроків);
- середньої тривалості (тиждень – місяць);
- довготривалі (кілька місяців);
- за характером контактів:
- серед дітей однієї вікової групи;
- серед дітей різновікової групи;
- за кількістю учасників:
індивідуальні (“Із бабусиної скрині”, “Шкідливі та корисні продукти”);
парні (“Розвиваємо увагу та пам’ять”, “Обережно – СНІД”);
групові (“Про наш клас”, “Наші права”);
- за характером партнерських взаємодій між учасниками :
кооперативні;
змагальні;
конкурсні.
В управлінській діяльності використовують такі інноваційні проекти:
навчальні,
виховні,
розвивальні,
організаційні,
методичні,
посвітницькі,
матеріально – технічні.
На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.
Створення спільних проектів відбувається в такій послідовності: підготовка, планування, прийняття рішень, збір інформації, аналіз та формування висновків, захист та презентація.
Загальні рекомендації до структури проекту:
1. Вибір теми, обгрунтування актуальності. Тип проекту. Кількість учасників.
2. Обміркування вчителем можливих варіантів проблем, які важливо дослідити в рамках наміченої тематики. Самі ж проблеми впроваджуються учнями з подачі вчителя (навідні запитання, ситуації), можлива “мозкова атака” з наступним колективним обговоренням.
3. Розподіл завдань по групах. Обговорення можливих методів дослідження, пошук інформації, творчих рішень.
4. Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними чи груповими дослідженнями, творчими завданнями.
5. Обговорення отриманих даних у групах ( на уроках чи на заняттях , у наукових спілках, у груповій роботі у бібліотеці).
6. Захист проектів.
7. Колективне обговорення, експертиза, результати зовнішнього оцінювання, висновки.
Мета проекту: Створення умов, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в різних групах; розвивають дослідницкі вміння та аналітичне мислення.
Головне завдання методу проектів – зацікавити учнів у набутті знань, що можуть і повинні знадобитися у житті. З цього випливає, що потрібна актуальна, значуща проблема, для розв’язання якої необхідно застосувати і збагатити власні знання. Учитель може підказати джерело інформації або спрямувати думку учнів у потрібному напрямку. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів, формує вміння самостійно обирати різні рішення, шляхи отримання інформації, генерувати ідеї, гіпотези, прогнозувати їх розв’язання.
Переваги методу проектів:
- дозволяє перевірити і закріпити на практиці теоретичні знання;
- забезпечує продуктивний зв’язок теорії та практики у процесі навчання;
- життєвим результатом проекту є продукт, а умовами, інструментами його досягнення є компетенція учня;
- сприяє набуттю учнем життєвого досвіду, необхідного розвитку та функціонування як його окремих компетенцій, так і життєвої компетентності в цілому;
- участь вихованця у проектній діяльності сприяє формуванню вмінь і навичок, становленню життєвих принципів та цінностей, які в подальшому позитивно впливатимуть на його життєдіяльність.
Планування змісту та ходу навчального проекту здійснюється за такими етапами:
І етап: Організація проекту. (Вчитель працює без залучення учнів).
1. Визначення вчителем виду проектів.
2. Вибір учителем теми проекту.
3. Формулювання основної проблеми та дидактичної мети.
ІІ етап: Планування пректу.
1. Ознайомлення учнів із загальною темою та провідною проблемою.
2. Вибір учнями теми індивідуальних (групових) проектів.
3. Обдумування шляхів вирішення проблеми.
4. Формування груп для проведення дослідження.
5. Визначення форми презентації результатів.
6. Визначення критеріїв оцінювання проектної діяльності учасників.
ІІІ етап: Реалізація проекту.
1. Складання учнями плану роботи над проектом.
2. Визначення джерел інформації; способів її збору та аналізу.
3. Розподіл обов’язків щодо пошукової діяльності між учасниками проекту.
4. Самостійна пошукова робота учнів.
- виявлення та формулювання проблеми;
- з’ясування нерозв’язаних питань;
- висунення гіпотез;
- планування дій;
- збір фактів, спостережень, доказів;
- аналіз та узагальнення зібраних даних;
- виконання творчої роботи;
- перевірка гіпотези;
- висновки.
5. Аналіз та обробка інформації.
6. Виготовлення освітнього продукту.
ІV етап: Підсумок проекту.
1. Оформлення результатів дослідження.
2. Підготовка до презентації.
3. Захист проектів.
4. Оцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями.
5. Аналіз успіхів і невдач. Висновки.
Правила роботи над проектом:
- Поважати думку кожного члена колективу.
- Вміти аргументувати свою позицію, ідею.
- Аналізувати результат власної та колективної діяльності.
- Брати відповідальність за зроблений вибір, прийняте рішення.
- Нести колективну відповідальність за проект.
- Підкорювати свій характер, свої емоції інтересам колективної справи.
Основні вимоги до використання методу проектів:
- наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми, розв’язання якої потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку;
- практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;
- самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
- структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних результатів);
- використання дослідницьких методів: визначення проблеми, досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв’язання, обговорення методів дослідження;
- обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентації, захисту, творчих звітів);
- збір, систематизація та аналіз отриманих даних;
- підведення підсумків, оформлення результатів, їх презентація;
- висновки, висунення нових проблем дослідження.
Результати проектів повинні бути матеріальними – відеофільм, альбом, бортжурнал, комп’ютерна газета, альманах, колаж, сценарій, щоденник, довідник, словник, брошура, стінгазета, виставка, таблиця, каталог, комікс, постер (плакат) тощо.
Форми представлення матеріалів: дискусія, огляд, виставка, демонстрування, обговорення, рольова гра, повідомлення, доповідь, конференція, репортаж, драматизація тощо.
План підготовки до презентації результатів проекту.
1. Визначення дати і місця презентації.
2. Складання сценарію захисту.
3. З’ясування кількості гостей поіменно (за бажанням учнів).
4. Оформлення запрошень.
5. Підготовка приміщення.
6. Запрошення гостей.
7. Стендова інформація про захід.
Проведення презентації проекту.
1. Ознайомлення присутніх із поставленими завданнями.
2. Розповідь про те, що нового дізналися, навчилися.
3. Демонстрування результатів своєї діяльності.
4. Доведення його цінності.
5. Обмін власними враженнями.
6. Плани на майбутнє.
7. Оцінювання проектної діяльності в залежності від типу і теми проекту:
а) учні дають оцінку кожному учаснику творчих груп;
б) учитель оцінює діяльність групи в цілому,
Критерії оцінювання проектів: активність кожного учасника; колективний характер прийнятих рішень; характер спілкування та взаємодопомоги, взаємодоповнюваності учасників; значимість і актуальність висунутих проблем, адекватність їх навчальній тематиці, глибина розкриття проблеми; доцільність і коректність використання методів дослідження і методів обробки результатів; використання інформації з різних галузей знань; естетика оформлення результату; соціальна (практична) значущість результату; вміння презентувати проект.
Зміст представленого на захист проекту.
1. Назва проекту.
2. Мета проекту.
3. Смислова частина: модель об’єкта діяльності, структура, принципи внутрішньої організації та особливості функціонування об’єкта, теоретичне обгрунтування проблеми, технологія ( основні шляхи досягнення мети проекту та їх обгрунтування на основі досягнень сучасної науки, передового педагогічного досвіду); параметри стану об’єкта, система контролю за ним, реальний та очікуваний стан об’єкта.
4. Кадрове забезпечення проекту.
5. Офіційне забезпечення проекту.
6. Матеріально – технічна база.
7. Фінансове забезпечення проекту.
8. Операційна частина (конкретні заходи: зміст, учасники, дата, відповідальні за виконання).
У виховній роботі слід ширше використовувати активні форми і методи роботи, в т.ч. і метод проектів. Це створить соціально – педагогічні умови, сприятливі для позитивних змін у знаннях, навичках і вчинках вихованців, їхньому ставленні до соціальних явищ, здоровому способі життя, правовому захисті. У проектній роботі ефективно реалізуються принципи педагогіки співпраці. Колективне обмірковування, обговорення проблем, планування роботи та її виконання сприяють створенню демократичної атмосфери, партнерських стосунків. Теми проектів будуть цікавими для учнів, актуальними, якщо це реальні проблеми дитини, школи, громади, країни. Використання проектів дозволяє особистості бути успішною та конкурентноспроможною, упевнено дивитися в майбутнє, виховує патріотів, які гідно можуть представити Україну, захистити свої права, відстояти погляди.
Орієнтовні теми проектів:
“Ніщо не забуто, ніхто не забутий” (вивчення історії України за документами, реліквіями Великої Вітчизняної війни; проведення уроків мужності; зустрічі з ветеранами; тематичні екскурсії; перегляди кінофільмів; конференції; літературно – музичні композиції; конкурси читців, творів, малюнків тощо).
“Історія вулиці” (збір інформації, пошукова робота, зустрічі зі старожилами, робота в архівах, листування, екскурсії).
“Знання молоддю своїх прав – запорука щасливого майбутнього” (проведення конференції про права дитини; зустрічі з науковцями, юристами, батьківським комітетом; конкурси малюнків, творів; тренінг “Зроби крок у світ своїх прав”).
“Молодь – за здоровий спосіб життя” (створення лекторських груп, проведення уроків здоровя, спортивних змагань, організація спортивної акції ”Модно бути здоровим”. До проведення захисту проекту залучити соціальну службу для молоді).
“Толерантність – крок до гуманізму” (організація виставки, проведення тренінгових семінарів).
“Людям потрібна твоя допомога” (проведення доброчинних заходів, акцій “Від серця до серця”, “Турбота”, “Подаруй іграшку”; залучення дітей до волонтерства).
“Моя школа – мій дім” (концерти, конкурси малюнків, творів, презентації класів, спортивні змагання вчителів і учнів, проведення акцій “Бережи книгу”, “Я – господар своєї школи”, “Посади своє дерево”, екскурсія в музей, зустрічі випускників, випуск стінгазет).
Державна національна програма “Освіта” орієнтує всю систему освіти на формування творчої особистості. А творчу особистість сформує лише творчий учитель, який активно впроваджує інноваційні технології. Підготувати вчителів до процесу модернізації освіти є завданням методичних служб. Серед різних шляхів підготовки вчителів до інноваційної діяльності є застосування методу проектів в управлінській діяльності. Захист інноваційного проекту – нова форма групової методичної роботи, пов’язана із попередньою розробкою та наступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми.
Проектування, інтегроване в контекст управлінської діяльності, розглядається як культурна форма інновації в освіті. Педагогічне проектування – важливий інструмент “вирощування” найновіших форм спільності педагогів, учнів, громадськості, нового змісту і технології освіти, способів і технологій діяльності у процесі впровадження методу проектів як засобу ефективного розв’язання життєвих проблем. Глибинність і новизна дослідження проектної діяльності 12 – річної школи вимагає осмислення сутності механізмів проектування педагогічних систем, переведення освітнього процесу на технічний рівень.
У процесі дослідницької роботи особлива увага звертається на діагностику освітнього середовища 12 – річної школи, розробку моделі виховного проектного простору, спрямованого на розвиток особистості як творця і проектувальника свого життя.
Проектування різних аспектів розвитку школи підвищує професійну компетентність учителів, оскільки завершується розробкою конкретних документів, які мають велике значення для школи.
Можна запропонувати вчителям такі теми проектів:
- “Моніторинг якості освіти” - проект створюється з метою визначення ефективності та результатів організації навчально – виховного процесу в школі; ролі впровадження інноваційних технологій для підвищення рівня навчальних досягнень учнів; раціональності педагогічних засобів, що використовуються.
- “Початкова освіта” – кафедра вителів початкових класів передбачає модернізацію системи методичної та навчально – виховної роботи на засадах сучасних інноваційних технологій в початковій школі
- “Обдаровані діти” – проект спрямований на вирішення проблеми пошуку, діагностики та розвитку обдарованих учнів, ефективними є організація клубів за інтересами для обдарованих учнів: дебат – клуб “Лідер”, клуб інтелектуальних ігор “Еврика”, клуб естетично – обдарованих учнів “Гармонія”, створення наукового товариства “Дослідник” для роботи у МАН.
“Сучасні технології у викладанні іноземних мов” – проект ставить завдання впроваджувати інтерактивні та проектні технології на уроках іноземної мови та в позаурочний час.
“Виховання” – проект передбачає створення шкільного самоврядування, реалізацію на практиці педагогіки співробітництва, гармонії та життєтворчості.
“Екологія і ми” – сприяє формуванню екологічної культури в учнів та навичок дбайливого ставлення до природи як універсальної та унікальної цінності.
“Культура здоров’я” - проект передбачає створення умов для зміцнення здоров’я школярів.
“Навчання дією” – проект сприяє забезпеченню успішного і всебічного розвитку школи за рахунок підвищення професіоналізму педагогічних працівників, створення структури вдосконалення фахової майстерності вчителів на основі особистісного досвіду. Проектом передбачено, що в ході його реалізації об’єднуються всі види і форми професійного вдосконалення вчителя у школі: підготовка до атестації, участь у засіданні кафедр, у школі молодого вчителя, майстер – класах, психолого – педагогічних семінарах, участь у науково – методичних та педагогічних радах.
Така система керівництва впливає на якість освіти у школі: підвищується якість знань, участь учнів та вчителів у МАН зростає, збільшується кількість призерів МАН в обласному конкурсі та призерів предметних олімпіад у ІІ та ІІІ турах.
Таким чином, в умовах особистісно зорієнтованого навчання метод проектів набуває нового переосмислення. Проекти сьогодні використовуються й у рамках навчального процесу в школі, найповніше забезпечуючи взаємодію учасників, і як спосіб організації життя в підліткових об’єднаннях, і в управлінській та методичній діяльності. З боку учнів цей метод заохочує і підсилює їх щире прагнення до навчання, тому що воно:
- особистісно орієнтоване;
- використовує безліч дидактичних підходів;
- має високу мотивацію, що означає зростання інтересу і залучення до роботи в міру її виконання;
- підтримує педагогічні завдання в когнітивній, афектній і психомоторній сферах на всіх рівнях – знання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу;
дає змогу вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі.
Отже, проектна діяльність – крок уперед до нових вершин розвитку педагогічної науки в Україні. Цей метод спрямований у майбутнє. Метод, який є одним із засобів реалізації особистісно орієнтованої освіти і виховання, має прикладний характер, спрямований на конкретну дитину та подальше її життя. Це метод, що забезпечує гармонійний розвиток особистості, її готовність до подолання перешкод та прагнення до перемоги.
Це один із провідних засобів перетворення школи навчання на школу життя, оволодіння учнями навичками планування власної діяльності, навичками вибору способів та шляхів її здійснення, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів.
